Вранці 19 серпня 2026 року хорватська поліція затримала у місті Пула українця Володимира Журавльова, якого Федеральна прокуратура Німеччини підозрює у причетності до підриву газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2». Дії відбулися на підставі Європейського ордера на арешт, виданого німецьким судом. Після арешту Берлін очікує на екстрадицію підозрюваного до Федерального Верховного суду.
Позиція Варшави та реакція Європи
За рік до хорватського інциденту, у вересні 2025 року, Журавльова вже затримували у Польщі. Польський суд відмовився передавати його Німеччині. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявляв, що екстрадиція не відповідає інтересам Варшави, а міністр юстиції Вальдемар Журек пояснював: «Ми не можемо карати того, хто захищає свою батьківщину різними способами». Після відмови Польщі справа набула дипломатичного напруження між Берліном і Варшавою.
Розкол у правовому просторі ЄС
Ситуація засвідчила розбіжності у практиці застосування Європейського ордера на арешт: одна держава-член відмовляє у видачі підозрюваного з міркувань національної політики, тоді як інша — задовольняє запит. Тим часом 1 липня 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини вже висунула офіційне обвинувачення іншому фігуранту справи — Сергію Кузнєцову, якого раніше екстрадували з Італії.
