Що означає «як називається»
Сполучення «як називається» в українській мові має два окремі обличчя, і їх легко сплутати, якщо не зупинитися на хвилину. Перше — це звичайне питальне речення, яке людина ставить, коли не пам’ятає точної назви предмета, явища чи професії. Друге — це вставна конструкція «що (як) називається», якою оповідач супроводжує свою характеристику, наче ставить на ній невидимий штамп «саме так, як треба». У тлумачному словнику української мови «що (як) називається» у значенні вставного слова пояснюють як «дійсно, по-справжньому, як потрібно, необхідно в певному випадку». Це речення, в якому зібрано коротке, але юридично точне формулювання, і воно варте того, щоб його запам’ятати.
Питальна форма працює як пошук: «Як називається отой інструмент у столярів?». Вставна — як оцінка: «Це був, що називається, справжній урок». Першу можна перетворити на справжнє питальне речення зі знаком «?», друга — коментар автора, який легко вийняти з речення, і воно не розвалиться граматично. Саме ця здатність вийматися без шкоди для граматики і є головною ознакою вставного слова в українській мові.
Розрізнення цих двох функцій важливе на практиці. Людина чує «що називається, в живому ефірі» й вирішує, що це синонім до «нарешті». Ні, це авторський коментар: мовлення йшло не в записі, а прямо тепер. Тобто «що називається» вказує на точність характеристики, а не на час чи результат. Той самий вставний коментар можна перекласти приблизно як «якщо казати точно» або «по суті».
Як вставне слово працює в художньому тексті
В Олеся Сизоненка читаємо: «Етажерка, здавалося, от-от має тріснути від книг, вона була, що називається, набита ними». Без вставного слова залишився б сухий опис: «Етажерка була повна книжок». З ним з’являється відчуття переповненості, межі місткості, ледь стримуваного натиску. Автор ніби показує читачеві: «Бачите, ось це й є те слово, якого я шукав». Це й є класична робота вставної конструкції: вона не додає нового факту, а лише підкреслює, що автор обрав найвлучніше формулювання.
В Олеся Авраменка та Вікторії Авраменко знаходимо інший приклад: «На екрані зовнішнього зв’язку знову виник адмірал Бенсон — наразі вже не в запису, а, що називається, в живому ефірі». Тут вставне слово працює як коментар: автор хоче сказати, що це справжнє включення, а не повтор запису. Без нього речення було б простішим: «адмірал Бенсон з’явився у прямому ефірі» — і втратило б тонкий відтінок авторської уваги до деталі.
Чим «як називається» відрізняється від схожих виразів
В українській є кілька близьких за формою конструкцій, які плутають з «як називається» і «що називається». Найчастіше плутанина виникає з «так би мовити», «як то кажуть», «як мовиться», «начебто», «мовляв». Кожне з них має своє значення і свою мету в реченні. Розберемо основні відмінності в таблиці, щоб одразу бачити, де яке слово доречне.
| Вираз | Основне значення | Типова роль у реченні | Чи можна прибрати без втрати сенсу |
|---|---|---|---|
| що (як) називається | підкреслює точну відповідність ситуації | вставне слово, коментар мовця | так, речення лишиться граматичним |
| так би мовити | пом’якшує грубий або неточний вислів | вставне слово, дистанціювання | так, речення лишиться граматичним |
| як мовиться / як то кажуть | посилається на загальновживаний зворот | вставне слово, посилання на мову | так |
| мовляв | передає чиїсь слова, часто з відтінком недовіри | вставне слово, цитація | ні — без нього втрачається «чужий голос» |
| начебто | вказує на сумнів у правдивості | вставне слово, оцінка | так |
Зверніть увагу на останній стовпчик таблиці. Вставні слова зазвичай можна викинути з речення, і воно залишиться граматично правильним — лише втратить відтінок. Це найпростіший спосіб перевірити себе: якщо речення без вставного слова розвалюється, значить, ви вжили не те слово. Наприклад, «Він, мовляв, нічого не знав» без «мовляв» перетворюється на «Він нічого не знав» — і раптом це вже пряма мова, без відтінку переказу. Отже, «мовляв» не можна замінити на «що називається».
«Що називається» має свою специфіку: воно є оцінним коментарем, а не цитативним. Мовець каже: «Це саме те, про що я кажу, і я підбираю найвлучніше слово». Тому воно працює в художній прозі, публіцистиці, розмовній мові — скрізь, де потрібно дати читачеві зрозуміти, що далі буде характеристика. А от у науковому тексті його зазвичай уникають: там кожне слово мусить бути точним без підкреслення «точності».
- «Що називається» — це вставне слово, яке можна вилучити з речення без втрати граматики.
- «Як називається» у питальній формі — це звичайне питання про назву предмета чи явища.
- «Так би мовити» — це відстань між мовцем і словом, яке він уживає; часто використовується для евфемізмів.
Як шукати назву, коли забув слово
Питальна форма «як називається» — це окремий сценарій: людина бачить річ, процес, професію чи інструмент, але не може згадати термін. У такі моменти допомагає не сам пошуковий рядок, а спосіб, у який ви описуєте об’єкт. Що точніше ви підкажете пошуковику контекст, то швидше знайдете правильну назву. Нижче — практичний покроковий алгоритм, який працює і в Google, і в розмові з людиною-експертом.
Крок 1. Опишіть функцію
Перше, що варто запитати себе: «Що ця річ робить?». Якщо бачите столярний інструмент, яким виймають цвяхи, це не «якась залізна штука», а кліщі-обценьки або цвяходер. Опишіть дію: «витягує цвяхи», «тримає деталь під час свердління», «закручує болти». Функція — головна підказка для пошуку, бо саме за функцією словники класифікують терміни.
Крок 2. Додайте зовнішній вигляд
Опис зовнішності допомагає, коли функція неоднозначна. Наприклад, «довга тонка планка з рівнем бульбашки» — це рівень будівельний, а якщо додати «і з магнітом» — це вже магнітний рівень. Опишіть форму (кругла, пряма, вигнута), матеріал (метал, пластик, дерево), колір, розмір («приблизно з долоню»). Деталі звужують пошук і відсіюють десятки схожих за функцією, але різних за формою інструментів.
Крок 3. Згадайте сферу, де бачили
Якщо об’єкт трапляється в певній професії чи побуті, назвіть її. «Інструмент перукаря для стрижки» — це ножиці, машинка, бритва, філірувальні ножиці. Уточнення «як називається в стоматології» обмежить вибір до дзеркала, зонда, кюретки. Контекст сцени — теж підказка, яку пошукові системи враховують у видачі.
Крок 4. Перевірте словник і тематичні сайти
Словникові ресурси, зокрема тлумачний словник української мови, а також академічні довідники дають точну термінологію. Якщо в Google ви бачите сам сайт словника, переходьте туди: там визначення коротке, але юридично коректне. Для технічних термінів додатково шукайте на профільних форумах, у Вікіпедії та галузевих енциклопедіях.
Крок 5. Поставте питання спільноті
Якщо описати предмет вдалося, а пошук не допоміг, переходьте до людей. Підійдуть тематичні форуми, Facebook-групи, Reddit-сабреддіти, Telegram-чати, навіть коментарі під YouTube-оглядами. Люди полюбляють такі загадки й охоче відповідають. Додайте до питання фото, якщо можете, — це різко збільшує шанс отримати точну назву.
| Крок | Що робити | Приклад запиту |
|---|---|---|
| 1. Функція | Опишіть, що робить річ | «Як називається пристрій, що вимірює кут нахилу даху?» |
| 2. Зовнішність | Форма, матеріал, розмір | «Довга планка з бульбашкою посередині» |
| 3. Контекст | Де ви це бачили | «Бачив у теслі на даху» |
| 4. Словник | Перевірте термін у тлумачному словнику | Шукати «кутомір» у словнику |
| 5. Спільнота | Поставте питання з фото у тематичній групі | «Допоможіть назвати інструмент» |
Цей алгоритм працює майже у всіх побутових ситуаціях, коли треба згадати назву. Він особливо корисний для людей, які вивчають українську як другу мову, для дітей, що цікавляться професіями, та для дорослих, які стикаються з новою для себе сферою — наприклад, після переїзду з міста в село, де доводиться розбиратися в городньому реманенті.
Приклади вживання «що називається» в літературі та публіцистиці
Найкраще побачити, як працює вставне слово, можна в мові художніх творів і публіцистичних статей. У кожному випадку «що називається» виконує роль авторського пальця, який показує: «Зверніть увагу, це саме те, про що я кажу». У газетних колонках і художній прозі воно з’являється десятки разів на сторінку, у наукових статтях — майже ніколи. Це корисно знати, бо дає орієнтир: де можна вживати, а де краще уникати.
Художня проза
Класичні приклади вже наводилися вище — Сизоненко про набиту книжками етажерку, Авраменки про адмірала Бенсона в прямому ефірі, Ірина Вільде про Марину, яка «спокійно і логічно, як називається, виклала свої думки». У кожному з цих випадків вставне слово додає ваги й наголошує на точності характеристики. Без нього текст лишався б граматично правильним, але читач не відчув би, що автор свідомо обрав саме це слово, а не будь-яке інше.
Публіцистика
У публіцистичних колонках і блогах «що називається» часто стоїть на початку речення, щоб одразу зачепити читача. Наприклад: «Що називається, нарешті дочекалися — ремонт на цьому перехресті тривав два роки». Або в дещо іронічному ключі: «Наша фірма, що називається, вирішила заощадити на офісному папері — і тепер усі пишуть на планшетах». В обох випадках це оцінка, мовна рамка, у яку автор ставить свою думку. Вставне слово дає змогу публіцистові дистанціюватися від буквального значення і водночас наголосити на ньому.
Розмовна мова
У Ірини Вільде є ще один характерний приклад: «Марина … дала мені виговоритись, а потім спокійно і логічно, як називається, виклала свої думки переді мною». Тут «як називається» — коментар оповідача: він підкреслює, що Марина відповіла саме так, як треба було відповісти в цій ситуації — спокійно й логічно. Детальніше про значення, приклади та історію вживання цього вислову зібрано у словниковому матеріалі на сайті «Горох», де наведено тлумачення та контексти вживання.
У живому мовленні «що називається» — частий супутник розповіді. Людина каже: «Я, що називається, не виспався, і тому налажав на іспиті». Мовець показує, що його стан — типовий, упізнаваний, такий, що кожен може собі уявити. Це ріднить українську конструкцію з англійським «what you’d call», французьким «ce qu’on appelle», німецьким «sogenannte». Усі ці звороти виконують одну функцію: маркують наступне слово як найвлучніше з можливих.
Як правильно ставити наголос і писати
Орфографічних пасток у «як називається» небагато, але вони є. Складність полягає в розрізненні прямої мови, цитати й вставної конструкції. Кома перед «як називається» обов’язкова, якщо це вставне слово. Без коми виникає враження, ніби людина кличе когось на ім’я.
- «Він, що називається, зробив усе» — кома перед і після вставного слова.
- «Як називається ця квітка?» — без ком, бо це питання про назву.
- «Це був, що називається, справжній урок» — кома з обох боків.
Наголос у слові «називається» падає на третій склад: на-зи-ва-є-ться. У питальній формі «як називається» наголос той самий. Помилки трапляються, коли люди переносять наголос на перший склад: «на́зивається». Це характерно для суржику, коли в мовця рідна мова — російська, де наголос інший. Правильна вимова — лише на-зи-ва-є-ться, без варіантів.
Ще одна типова помилка — написання «що називається» окремо, трьома словами. Саме так і треба: «що», «називається», окремо. Разом («щоназивається») — це вже не вставне слово, а суржик. Так само неправильно писати «як називаеться» — через м’який знак, бо це калька з російської «называется». В українській мові після голосного в цьому дієслові стоїть «є», а не «е» чи «ьо». Тому тільки «називається» — без помилок.
Чи входить «як називається» у словниковий запас іноземців
Для тих, хто вивчає українську як іноземну, вставне «що називається» — це досить пізній етап. Спочатку треба засвоїти прості конструкції: «як тебе звати», «як називається ця річ». Потім — розрізнити питальну і вставну форми. І лише потім, на рівні B2–C1, людина починає вживати «що називається» у власному мовленні як стилістичний інструмент.
На рівні A1–A2 вивчають базові формули: «Як це називається?», «Дайте назву». На рівні B1 додаються вставні слова, але найпростіші: «можливо», «напевно», «здається». Вставне «що називається» — це B2, бо воно вимагає розуміння контексту, тону, іронії. Іноземець може знати слово «називається», але не відчувати, коли саме його ставити. Тому в підручниках цю конструкцію дають із прикладами і вправами на заміну: «перепишіть речення, додавши вставне слово».
Це відрізняє «що називається» від інших вставних слів, які іноземці засвоюють швидше. «Мовляв» теж складне, але воно має чіткіше значення — переказ чужої думки. «Що називається» ж залежить від інтонації й контексту: одне й те саме речення може бути схвальним чи іронічним залежно від того, як його вимовляють. Це тонкий інструмент, і саме тому ним не зловживають навіть носії мови.
Коли «як називається» виглядає як суржик
Є ситуації, де «як називається» ужите недоречно і виглядає як калька з російської. Це трапляється, коли мовець намагається сказати «так званий» або «так би мовити», але не знає точного українського аналога. Тоді з’являються конструкції на кшталт «як називається, ремонт доріг» — у значенні «так званий ремонт доріг, на який ніхто не звертає уваги». Це помилка: тут треба казати «так званий», «який там», «той самий».
- «Цей, як називається, ремонт триває вже рік» — суржик. Правильно: «цей, так званий, ремонт» або «цей ремонт, який там, триває вже рік».
- «Вона, як називається, моя сестра» — суржик. Правильно: «вона, так би мовити, моя сестра» або просто «вона, моя сестра».
- «Як називається, повернувся додому» — суржик. Треба: «так званий, повернувся додому» або «начебто, повернувся додому».
Щоб уникнути суржику, дотримуйтесь простого правила. Якщо ви хочете висловити сумнів чи дистанцію — кажіть «мовляв», «начебто», «так званий». Якщо хочете підкреслити точну відповідність характеристики — кажіть «що називається». Якщо хочете пом’якшити грубість — кажіть «так би мовити». Ці три вставні слова закривають майже всі випадки, де люди помилково вживають «як називається».
Ще одна тонкість: «як називається» в усному мовленні часто супроводжується паузою. Мовці заповнюють паузу, поки згадують потрібне слово. У письмі такі паузи позначають трикрапкою: «Як називається… ага, цвяходер». Це теж нормальне вживання, бо це просто заповнювач паузи, а не вставне слово. Плутанина виникає, коли таку паузу ставлять перед іменником і забувають замінити на справжнє слово.
Зв’язок «як називається» з етикетом і толерантністю
Фраза «як називається» може звучати зневажливо, коли людина свідомо уникає називати когось на ім’я. Наприклад: «Цей, як називається, сусід знову шумить». Тут мовець показує, що не вважає за потрібне називати людину на ім’я, бо вона для нього не належить до кола знайомих. Це зневажливий відтінок, і його варто уникати ввічливій людині. Краще сказати «цей сусід», «наш сусід» або прямо на ім’я.
У деяких контекстах уникання імені — це ознака неповної соціалізації, наприклад, у ситуації, коли колега не пам’ятає, як звуть нового працівника. Тоді краще перепитати: «Перепрошую, я забув, як вас звати?». Це нормально, і люди зазвичай не ображаються. А от «як називається» у такій ситуації виглядає як дрібка зверхності. Тому запам’ятайте просте правило: до людей — по імені, до речей — за назвою. Якщо забули ім’я — перепитайте, не ховайтеся за вставним словом.
Є й протилежний випадок, коли «як називається» — це ознака поваги. Наприклад, бабуся розповідає: «Як називається отой письменник, що про Шевченка писав?». Тут вона не зневажає автора, а просто забула прізвище. Вставне слово виконує функцію паузи-пошуку. Це нормально й не образливо. Тон задає контекст: якщо людина каже шанобливо, її сприймають нормально, навіть якщо вона не може згадати ім’я.
Помилки іноземців і як їх уникнути
Іноземці, які вивчають українську, найчастіше помиляються в трьох речах. По-перше, ставлять «як називається» там, де треба «що називається» у значенні вставного слова. По-друге, вживають «що називається» у нейтральних реченнях, де воно звучить зайво. По-третє, забувають про коми й пишуть «що називається» без них. Кожна з цих помилок виправна, якщо розуміти логіку мови.
Помилка 1. Плутанина питальної і вставної форм
Іноземець бачить у словнику «як називається» і починає вживати це скрізь, навіть там, де потрібно вставне слово. Наприклад: «Як називається, він пішов на роботу». Правильно: «Що називається, він пішов на роботу». Різниця — у значенні: перше — це питання (без знака питання, просто розгубленість), друге — коментар мовця. Щоб не плутати, перевіряйте себе: чи можна в реченні поставити знак питання після «як називається»? Якщо так — це питальна форма. Якщо ні — це вставне «що називається».
Помилка 2. Надмірне вживання
Деякі учні, вивчивши нове вставне слово, починають вживати його на кожному кроці. Це швидко набридає носіям мови й виглядає як суржик. Вставні слова — це спеції: трохи додає смаку, багато — псує страву. Тому вживайте «що називається» не частіше ніж раз на сторінку художнього тексту, раз на абзац у публіцистиці, і взагалі уникайте в науковому стилі.
Помилка 3. Пунктуація
В українській мові вставні слова виділяються комами з обох боків. Це стосується і «що називається», і «як називається». Без ком виникає враження, ніби це частина основного речення. Тому: «Він, що називається, зробив усе» — правильно. «Він що називається зробив усе» — неправильно. У випадку питальної форми коми не потрібні: «Як називається ця квітка?» — без ком.
Поширені запитання
Що означає «що називається» в реченні?
Це вставне слово, яке підкреслює, що далі буде точна характеристика ситуації, явища чи людини. Його можна прибрати з речення без втрати граматичного сенсу.
Чим «що називається» різниться від «так би мовити»?
«Що називається» стверджує, що характеристика точна. «Так би мовити» дистанціює мовця від вислову, пом’якшує його. Перше підкреслює влучність, друге — обережність.
Як правильно писати — «як називаеться» чи «як називається»?
Тільки «як називається» — через «є» і без м’якого знака. Написання «називаеться» — це калька з російської, її варто уникати.
Коли можна вживати «як називається» в художньому тексті?
У художньому, публіцистичному й розмовному стилях — так, без обмежень. У науковому й офіційно-діловому — краще уникати, бо там кожне слово має бути нейтральним.
Чи є це вставне слово в академічних словниках?
Так, «що (як) називається» є в тлумачному словнику української мови у значенні «дійсно, по-справжньому, як потрібно». Це нормативна конструкція, не суржик.
Чи можна замінити «що називається» на «так званий»?
Ні, це різні речі. «Що називається» — це вставне слово-коментар. «Так званий» — це означення, яке входить до складу речення. Їх не можна ставити в один синонімічний ряд.
Як швидко згадати назву речі, яку бачив?
Опишіть функцію, зовнішність, сферу вжитку. Додайте ці підказки в пошуковий рядок. Якщо не допомогло — запитайте в тематичній спільноті з фото.
Чи є сенс вживати «що називається» в чатах і коментарях?
Так, у невимушеному листуванні це природно. Але не частіше ніж раз на кілька повідомлень, інакше це виглядатиме як стильова манія.
Який наголос у слові «називається»?
Наголос падає на третій склад: на-зи-ва-є-ться. Наголос на перший склад («на́зивається») — помилка, характерна для суржику.
Підсумок
«Як називається» — це питальна форма, яка допомагає згадати назву. «Що називається» — це вставне слово, яке підкреслює точну відповідність характеристики. Обидві форми живі, нормативні, широко вживані в художньому й розмовному мовленні. Головне — не плутати їх між собою, не вживати в науковому стилі й не перетворювати на заповнювач пауз у публіцистиці. Якщо ви сумніваєтеся, перечитайте речення, приберіть вставне слово й оцініть, чи лишився сенс. Якщо лишився — усе правильно. Якщо речення розвалилося — шукайте інший варіант.
