Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв 14 липня 2026 року заявив, що Болгарія виходить зі складу «коаліції охочих» і не братиме участі в коаліції, яка наполягає на продовженні фінансової та військової допомоги Україні. За словами Радєва, врегулювання конфлікту потребує сильної дипломатичної місії, а не його продовження військовим шляхом.
Позиція Софії та Паризька зустріч
Радєв відкинув звинувачення у проросійській позиції та заявив, що виступає за «прагматичні» відносини з Кремлем. Він дистанціювався від участі в Інтегрованій коаліції антибалістичної оборони, наголосивши, що «рішення, що впливають на нашу колективну безпеку, приймаються в межах ЄС та НАТО». Президент Франції Емманюель Макрон запросив Радєва на зустріч лідерів коаліції в Парижі 13 липня, але той відмовився. Болгарія брала участь у попередніх засіданнях формату, проте не була представлена на останній зустрічі. Саме там 10 країн — Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія — підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції.
Військова допомога та реакція Києва
Міністр оборони Болгарії Димитар Стоянов раніше повідомляв, що країна більше не постачатиме військову допомогу Україні. Радєв заявив, що Болгарія вичерпала можливості військової допомоги, хоча могла б допомагати у ремонті техніки, і з травня призупинив безоплатне постачання зброї, не зупинивши її продаж. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий наголосив, що Україна не отримує безплатної військової допомоги від Болгарії, а оборонна співпраця відбувається на комерційній основі.
